ПИ́САРКА, и, жін., розм. Дружина писаря. Побігла [мати] до сусід, і до кумів, і до атаманихи, і до писарки, і до паламарки… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 129); — Ну, а отой ваш бриль, як решето — хто одніс до писарки переховати, поки я тут? — встромив на Настю гострі очі інспектор (Степан Васильченко, I, 1959, 224).
ПИСАРКА
Тлумачення слова