ПИСАРЧА́, ати, сер., розм. Молодий, початкуючий писар. Писарчата узяли та й списали таку бумагу, щоб суддеві у ченці постригтись, а його жінку віддати заміж за пана обозного (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 179); У волості служило писарча, що доводилось якимсь родичем Зінькові і зазнало колись од його.. доброї запомоги (Борис Грінченко, II, 1963, 377).
ПИСАРЧА
Тлумачення слова