ПИРІЖКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до пиріжка. В просіяному на пиріжкову дошку борошні роблять заглиблення, кладуть цукор, масло, жовтки, сметану, соду і замішують тісто, яке не повинно бути густим, а таким, щоб його можна було легко розкачати (Українські страви, 1957, 322).
2. у знач. ім. пиріжкова, вої, жін. Заклад, де виготовляються і продаються пиріжки. Великою популярністю серед населення користуються спеціалізовані підприємства: «вареничні», «пиріжкові», «бульйонні» (Комуніст України, 1, 1964, 41).