ПИ́ПКА, и, жін., діал. Сосок (на грудній залозі). Дихає виноград холодками і висять жовті великі цитрини, наче жіночі з пипками груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294);
// перен. Про видовжену, довгасту або схожу на ґулю, ґульку частину, деталь чого-небудь. Перед ним зненацька виник невеличкий.. чоловічок — у голубому, без окрас, запорозькому жупані, з важкою золотою сергою в пипці лівого вуха (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36); Глечик.. має носик або нісок — виступ, зроблений для того, щоб пити воду. Його ще називають пипкою (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 121); В клас носив [Антось] таку цупечку [люльку], що з кулака тільки пипка виходить, аби в губу взяти (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 175).
ПИПКА
Тлумачення слова