ПИНДЮЧЛИВИЙ

ПИНДЮ́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що бундючний

1. Вона втекла мерщій, лишивши пиндючливого пана Пампушку з Оврамом Роздобудьком на самоті (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 264).