ПИНДЮЧЛИВО

ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндючливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 657).