ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку. Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце в-за хмар в пилипівчану негідь та сльопу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 282); Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 190).
ПИЛИПІВЧАНИЙ
Тлумачення слова