ПИЛЯ́К, а, чол. Верхня частина тичинки квітки, в якій утворюється пилок. Для пшениці встановлено, що найбільші за розміром пилкові зерна утворюються в середній частині пиляка (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 22); Цвітуть вишні.. Медово пахнуть жовті пиляки. Пахне весь край, весь світ… (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 11).
ПИЛЯК
Тлумачення слова