ПУ́ЖАЛНО, а, сер. Рукоятка батога, пуги. Пропав батіг — пропадай і пужално! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 107); Кайдаш.. побіг за волами, спиняв їх, бив пужалном по мордах, але важкі воли не могли здержати воза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); Марко тпрукнув на воли, показав вишневим пужалном на дорогу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11).
ПУЖАЛНО
Тлумачення слова