ПУЗАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш.-пестл. до пузань, пузан. — Головбух пузанець? Пузанець. Теж на вітамінах черевце відпустив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 88); Коли мужицькі діти, підштовхуючи одне одного, наближались, лейтенант.. хапав найменшенького забрудненого вчорашньою і сьогоднішньою кашею пузанця, волік за собою (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 168).
ПУЗАНЕЦЬ
Тлумачення слова