ПУСТИННО. Присл. до пустинний 2. З ранку до вечора і з вечора до світанку висіли на щоглах козаки і вдивлялися в далечінь.. Але море синіло пустинно (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 176);
// у знач. присудк. сл. Як люблю я по лісі блукати.. Самота вкруг, а все ж не пустинно (Іван Франко, X, 1954, 182); На широких і низьких пагорбах, покраяних звивистими і глибокими тріщинами.. і порослих чахлими кущиками глоду та сухим полином, було пустинно і зовсім тихо (Юрій Смолич, V, 1959, 33).
ПУСТИННО
Тлумачення слова