ПУ́СТИНЬ, і, жін., заст.
1. Відлюдне місце, де жив пустельник. Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили… (Степан Руданський, Тв., 1959, 184).
2. Невеликий монастир у відлюдній місцевості.
ПУСТИНЬ
Тлумачення слова
ПУ́СТИНЬ, і, жін., заст.
1. Відлюдне місце, де жив пустельник. Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили… (Степан Руданський, Тв., 1959, 184).
2. Невеликий монастир у відлюдній місцевості.