ПУСТУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням пустувати 1. Сей Корраді знаменитий на всю гімназію своїм пустуванням (Леся Українка, V, 1956, 403); Зачарований гнучкою жінкою й здивований з її підкресленого пустування з якимсь незграбно-важкуватим мужчиною, Саїд Алі стояв, немов уріс у землю (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 16).
ПУСТУВАННЯ
Тлумачення слова