ПУСТУ́ХА, и, жін. Те саме, що пустунка. Воєвода говорив, дивлячись тільки собі під ноги. Здавалося, що мислі ці прийшли йому давно, та розгубив він їх і зараз старанно визбирує, як скарана пустуха намисто (Іван Ле, Україна, 1940, 106); * Образно. Інколи вгорі пробігала білочка.. Герман [собака] спинявся і до хрипоти гавкав на малу лісову пустуху (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 38).
ПУСТУХА
Тлумачення слова