ПУСТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що пустий 1—4. Часто його самотню постать можна побачити на пустенькій і темній вулиці селища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 267); Перший раз він прочитав той лист і навіть осміхнувся, неначе він прочитав якусь пустеньку бумагу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 148); В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (Нечуй-Левицький, V, 1966, 245).
ПУСТЕНЬКИЙ
Тлумачення слова