ПУСТЕ́ЛЬНО. Присл. до пустельний. Освітлене заходом, воно [небо] було й зараз від краю до краю пустельно чистим (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 84);
// у знач. присудк. сл. Тихо було в квартирі, сумно, пустельно (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 220).
ПУСТЕЛЬНО
Тлумачення слова