ПУ́ЩИК, а, чол., діал. Сич. Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка, III, 1952, 249); * У порівняннях. Продає тут маківники якась огрядна молодиця.. Непривітна. Напустила брови, як пущик (Марко Вовчок, VI, 1956, 290).
ПУЩИК
Тлумачення слова