ПУРИ́ЗМ, у, чол.
1. Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв.
2. Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін. Пуризм д[обродія] Чайченка являється тут дуже близьким сусідом.. незнання своєї рідної мови (Іван Франко, XVI, 1955, 175); Наші літературні редактори.. з перебільшеним пуризмом виганяють слова, які виходять за межі їх — часом не дуже багатих — лексичних реєстрів (Максим Рильський, III, 1956, 73).