ПУРНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до пурнати. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Панас Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Павло Грабовський, I, 1969, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Максим Рильський, I, 1960, 170).
ПУРНУТИ
Тлумачення слова