ПУ́РХАННЯ, я, сер. Дія за значенням пурхати. Голуби неначе раділи і на радощах грали в небі веселим пурханням (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 10); Єлизавета поводилась, як дівчинка, і не помічала, що її надмірне пурхання в кімнатах замку викликало сміх навіть у наймичок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 37).
ПУРХАННЯ
Тлумачення слова