ПУНКТИ́РНИЙ, а, е.
1. Накреслений пунктиром. Границю постійного льодового покриву морів показують білою пунктирною лінією (Фізична географія, 5, 1956, 119);
// Схожий на пунктир; який створює враження пунктиру. Довгими пунктирними лініями світляні точки окреслили вулиці Нової Каховки (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 117); Гортаємо далі. Сторінки, вирвані з того ж блокнота. Навіть сліди пунктирного прошиття аркушів (Вітчизна, 12, 1967, 110).
2. спец. Який відбувається або діє по переривчастій лінії. Пунктирна сівба; Пунктирна сівалка.