ПУНКТИ́РНО. Присл. до пунктирний. То ракети. І вогників смуга Полетіла у небо і безмовна й пунктирно ясна (Володимир Сосюра, Вибр., 1944, 225); Пунктирно висівали одноросткове насіння з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив (Хлібороб України, 2, 1965, 19).
ПУНКТИРНО
Тлумачення слова