ПУ́ЛЕЧКА, и, жін. Пестл. до пулька. — Може, хто пулечку зіб’є або.. пуншу вип’є? — спитався Колесник (Панас Мирний, III, 1954, 289); Варвара Дормидонтівна «пулечку» полюбляла, іноді навіть казала, що та гра в її родині була фамільною (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 109).
ПУЛЕЧКА
Тлумачення слова