ПУГУКНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Крикнути «пугу». — Щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки,.. роздивився, аж то пугач схопився з верби (Олекса Стороженко, I, 1957, 211); Раптом зовсім близько хтось пугукнув по-козацькому (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 87).
ПУГУКНУТИ
Тлумачення слова