ПУГОЛОВОК, вка, чол. Личинка безхвостих земноводних, що живе у воді, має зябра та хвіст і не має кінцівок. — Це вже не риба ловиться, а якісь жаби та пуголовки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 391); Якби побачить хвилі ті, що зеленаво блискотіли, де пуголовки у воді, нагрітій сонечкому чорніли… (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 138).
ПУГОЛОВОК
Тлумачення слова