ПУГАТИ, ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Коли над хатою пугає пугач або сич — біду віщує, й найпаче пожежу (Номис, 1864, № 13405); І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Тарас Шевченко, II, 1963, 32); На даху Хомашиної хати по ночах пугав сич (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 234).
ПУГАТИ
Тлумачення слова