ПУДЕЛЬ, я, чол. Порода кімнатних собак з довгою кучерявою шерстю; собака цієї породи. Засідатель.. у одній руці держав пенькову люльку, здоровенну, як кварта, а у другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак (Олекса Стороженко, I, 1957, 154); Біля ніг його вовтузився пудель, що, треба думати, під час вистав служив мартишці за баского коня (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 91).
ПУДЕЛЬ
Тлумачення слова