ПУЦУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Чистити. — Ти, Іване, дурень, — сказав офіцер.. — Із стайні не вийдеш! Дванадцять років маєш коней пуцувати! (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 9); Морщили [опришки] собі нові постоли, пуцували бартки.. — словом, хотіли затьмити всіх і все (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185).
ПУЦУВАТИ
Тлумачення слова