ПУБЛІЦИСТИКА

ПУБЛІЦИ́СТИКА, и, жін. Рід літератури, що висвітлює актуальні проблеми сучасності; сукупність літературних творів цього роду. Наша література ще в такому стані, що не кожний одділ [відділ] її заповнено однаково. Найбільш розвинена поезія і белетристика та публіцистика (Володимир Самійленко, II, 1958, 372); Він закопався в книжки, читав усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155); Публіцистика як вид літературної діяльності складалась і утверджувалась протягом досить тривалого історичного періоду і завжди займала значне місце в творчості багатьох майстрів художнього мислення (Комуніст України, 6, 1967, 60);
//  Відбиття актуальних проблем сучасності у творах інших родів літератури. Ю. Смолич відомий як талановитий і плідний публіцист, то ж елементи публіцистики, памфлету явно відчуваються і в романі [«Світанок над морем»] (Радянське літературознавство, 3, 1957, 11).