ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ, а, е. Прикм. до публіцист і публіцистика. «Украинский вестник» дав перші зразки таких публіцистичних жанрів, як нарис, фейлетон, памфлет (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 48); Велику пошану сучасників і нащадків Грабовський здобув не лише своєю поетичною та публіцистичною творчістю, а й мужньою революційною боротьбою проти царського самодержавства (Комуніст України, 8, 1964, 70);
//  Власт. публіцисту і публіцистиці. Тепер більш ніж коли жалію, що нема в мене публіцистичного талану (Леся Українка, V, 1956, 272); Статті Я. Галана, спрямовані проти реакційної націоналістичної «літератури», мають публіцистичний характер (Історія української літератури, II, 1956, 609); У віршах В. Сосюри закладено сильне публіцистичне начало — з вогнистим словом, карбованим рядком (Радянська Україна, 30.X 1962, 3);
//  Який торкається актуальних проблем сучасності (про літературний твір). У роки війни проти фашизму П. Г. Тичина випускає, крім збірок поезій, ще й книгу публіцистичних та літературно-критичних статей, проводить і далі велику перекладацьку роботу (Вітчизна, 1, 1961, 161).