ПУБЛІ́ЧНО. Присл. до публічний 1. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); Щедрий на обіцянки, Мажара мав необережність публічно пообіцяти найближчим часом відкрити в радгоспі перукарню (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 117).
ПУБЛІЧНО
Тлумачення слова