ПТИ́ЧНИЦЯ, і, жін., заст. Пташниця. І чому він не вмер малим? Нащо та добра подруга матерня, птичниця, після смерті її взяла його до себе, вигодувала, виростила? (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Василина оддала батькові гроші і розказала, що посесор хоче найняти її за птичницю або й горничну (Нечуй-Левицький, II, 1956, 47).
ПТИЧНИЦЯ
Тлумачення слова