ПТАШИ́НА, и, жін.
1. пестл. Невеликий птах; птах взагалі. — Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? — В мами спитала дитина (Леся Українка, I, 1951, 60); Якась нічна пташина проквилила десь далеко (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 441); * У порівняннях. Співала [Маруся] цілими днями, як пташина (Гнат Хоткевич, II, 1966, 44); Біля окоренка пташиною писнула суха гілка (Михайло Стельмах, I, 1962, 263).
2. збірн. Птахи. Все на світі мовчить, звірина і пташина (Микола Зеров, Вибр., 1966, 339); — Живемо колгоспом — дай боже всякому!.. Маємо і свиняток, і коровяток, і пташини всякої (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 18).