ПТА́ШНИК 1, а, чол. Той, хто доглядає свійську птицю. В сільськогосподарській артілі ім. Димитрова організовано семінар для підготовки кадрів пташників (Наука і життя, 3, 1961, 39); В кооперативах і народних маєтках [Куби] ще не вистачає бригадирів, нормувальників, садівників, рільників, пташників (Радянська Україна, 20.V 1963, 3).
ПТА́ШНИК 2, а, ПТАШНИ́К, а́, чол. Приміщення, будівля для утримання свійської птиці (курей, гусей, індиків, качок і т. ін.). Велике артільне дворище .. вимальовувалося одразу ж за річкою на околиці села, на протилежному пагорбі, — конюшні, корівники, пташники, кузня (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 173); Для вирощування і відгодівлі птиці в колгоспі споруджено механізовані широкогабаритні пташники (Комуніст України, 2, 1965, 53); У заражені черепашкою місця курей вивозять в пересувних пташниках (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 27); Жили вони [кури та півні] у затишному пташнику під полом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 302).