ПСИХО́ЛОГ, а, чол.
1. Фахівець з психології. Важливе значення для боротьби за матеріалістичну психологію мали праці великого російського вченого фізіолога й психолога І. М. Сєченова (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 5); — Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (Олесь Донченко, II, 1956, 202).
2. Той, хто тонко розуміється на характерах, поведінці і т. ін. людей. Панас Мирний — письменник-психолог — майстерно показав душевну еволюцію головного героя (Радянське літературознавство, 1, 1957, 54); — Я.. вловлюю фальш у вашому тоні. — О, то ви неабиякий психолог! Напевно ви «чудово» визнаєтесь [знаєтесь] на жіночих душах… (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 515).