ПРИЗИВАТИСЯ

ПРИЗИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИЗВАТИСЯ, зовуся, зовешся, док., розм. Іти на військову службу. — Ми разом призивалися, — пояснив Павло, — а він уже два роки дома (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 37); Ото, коли ти призвався у флот і вона здерла з тебе за квартиру майже всі гроші.., то я влаштував їй таку парку [прочуханку], що моя стара на три дні збігла з дому (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 28);
//  тільки недок. Відбувати військову повинність. Хлібом не годуй, — дай повчити! От натура! А вже делікатності — і не питай: нема й звання-заводу, а ще ж, певно, й не призивавсь (Олександр Довженко, I, 1958, 74).