ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, чол., розм. Те саме, що призвідник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 288); Тепер світ знову бачить, що саме Радянський Союз та інші соціалістичні держави становлять головну силу, яка перепиняє шлях призвідцям третьої світової війни (Комуніст України, 1, 1963, 65).
ПРИЗВІДЕЦЬ
Тлумачення слова