ПРИЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призвести;
// призведено, безос. присудк. сл. Хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив, — так же його призведено до того! Нащо ж його стільки скривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові? (Борис Грінченко, II, 1963, 452).
ПРИЗВЕДЕНИЙ
Тлумачення слова