ПРИЗО́ВНИ́ЦЬКИЙ, зовницька, зовницьке. Прикм. до призовник. Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 206).
ПРИЗОВНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова