ПРИЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до признати. — Наші вибори не признані, — «следствіє» [слідство] наряжено… (Панас Мирний, I, 1949, 387); Дівчата, які були вже пригнані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 26);
// признано, безос. присудк. сл. Я нею [істерією] слаба не від сьогодні, а далеко давніше, ніж се було признано офіціально (Леся Українка, V, 1956, 242).
ПРИЗНАНИЙ
Тлумачення слова