ПРИЖМУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до при жмурити. — Кхе-кхе, — почулося з-за дерева чиєсь нарочите кашляння. Кобзар побачив хитро прижмурені очі й сиву борідку, що смішно стрибала угору-вниз (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 10); Гриць лежав на постелі жовтий, як віск. Очі мав прижмурені, ніби спав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 74).
ПРИЖМУРЕНИЙ
Тлумачення слова