ПРИЗЕ́МНИЙ, а, е.
1. Розташований низько, при самій землі. Федір ще раз кинув оком на завидну Василеву хату, а тоді оглянувся на батькову.. Стріха насунулась низько, мало не на самі вікна. Федорові здалося, що то батькова хата соромилась глянути своїми приземними вікнами у світлі, ясні — Василевої (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 10); Біля низенького парканчика постать намацала защіпку хвіртки, увійшла в двір і постукала до приземного віконця (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 164);
// Який має невелику висоту, низький. Зарядив дощ.. Спершу вівці наче зраділи — розкотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю (Панас Мирний, I, 1949, 157); Нагинався [Сивоок] у якісь приземні двері, в які впихала його Ягода (Павло Загребельний, Диво, 1968, 177).
Приземний уклін — те саме, що Земний уклін (див. земний).
2. Який безпосередньо прилягає до землі. При дощуванні зволожується не тільки ґрунт, а й листя рослин, створюються сприятливі умови вологості приземного шару повітря (Картопля, 1957, 94); В приземному шарі повітря є домішки: частинки пилу, кіптю, водяної пари (Фізична географія, 5, 1956, 79);
// Який відбувається, здійснюється, виявляється безпосередньо над землею. Озонометричні спостереження дають відомості про вміст озону в атмосфері. Вони також одержуються на основі приземних досліджень (Наука і життя, 4, 1965, 13).