ПРИЗАБУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до призабути. В залі втих оркестр і хтось почав грати на роялі давно призабуту, немодну мелодію (Ірина Вільде, Ти мене не любив, 1958, 70);
// у знач. прикм. Призабутих імен і фактів можна навести чимало (Літературна Україна, 7.V 1967, 4).
ПРИЗАБУТИЙ
Тлумачення слова