ПРИВОЗИТИ

ПРИВОЗИТИ, ожу, озиш, недок., ПРИВЕЗТИ, зу, зеш; мин, чол. привіз, везла, ло; док., перех. Везучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. Аж ось із Києва привозять Княжну. Мов сонечко зійшло Над обікраденим селом (Тарас Шевченко, II, 1963, 30); Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Юрій Яновський, II, 1958, 196); У Полтаву його привіз поїзд, далі треба було добиратися підводою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 285);
//  Доставляти комусь що-небудь призначене для нього. Мовчки хазяйнував [Левко] собі, їздив на ярмарки, інколи радився з Оленою і майже зовсім не розмовляв з Христиною. Але іноді привозив їй подарунки (Михайло Стельмах, I, 1962, 603); — Привезла оце вам десять тисяч карбованців, — сказала Христина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 80); Я б дуже хотіла, щоб ти привезла мені мого кинджала (Леся Українка, V, 1956, 203); Ти ж так мене чекав… казав, що «з фронту скоро Володька галіфе для мене привезе…» (Володимир Сосюра, I, 1957, 261);
//  Прибуваючи звідки-небудь, мати при собі, везти з собою щось. Той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок, I, 1955, 358); Якщо будете в Полтаві восени, то привезіть з собою і «Гамлета» (Панас Мирний, V, 1955, 385);  * Образно. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255);
//  Постачати щось, забезпечувати чим-небудь. — Привезуть [чобітки] у магазин.., тоді й купимо, — похмуро сказав Оксен і вийшов з хати (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 25); — Не привезете дров у школу — піду вашу хату розбирати. Не посміхайтесь — піду! — труснув [учитель] кулаком (Михайло Стельмах, II, 1962, 98);
//  тільки док. Одружившись, забрати дружину з собою в іншу місцевість. Так і жив брат осторонь від людей із дружиною Павлиною, яку привіз з-за Дніпра (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 20); Після смерті старої живе [батько] при меншому синові Антонові, що недавно привіз невісткою батькові в хату якусь севастопольську кралю (Олесь Гончар, II, 1959, 11);
//  Припроваджувати кого-небудь разом із собою. Довго того розказувати, як вона три дня так страждала! Що таки цилюрик лічив, а, то він і німця привозив (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 84); — А як сам приїде [князь], та ще всю свою орду привезе — ой-ой-ой! Що тоді робитиметься… (Гнат Хоткевич, I, 1966, 95);
//  перен. Прибуваючи, приїжджаючи звідки-небудь, повідомляти якісь новини, вісті і т. ін., знайомити з ними інших. В будні Іван їздив на службу і повертався пізно.. Привозив новини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); — А ти що за один будеш? .. — Двоюрідний брат батька Гальчевського, — впевнено збрехав Варчук. — Привіз важливі вісті про розташування Першої кавбригади Багнюка (Михайло Стельмах, II, 1962, 180); Вона привезла цю пісню з Києва, студентську пісню, яку так любила співати з подругами (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 374).