ПРИВОРОЖЕНИЙ

ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приворожити. Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (Коломийки, 1969, 210); На борту літака був ще один гітлерівець — штурман.. Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 53).
 Як (мов, мовби і т. ін.) приворожений — наче під впливом чарів. На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Юрій Яновський, II, 1958, 49); Мовби приворожена, дивилася [Вутанька] йому в блискучі вугільно-чорні очі, такі чужі й такі далекі, але від яких їй чомусь несила було відірватись (Олесь Гончар, II, 1959, 173).