ПРИВНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привнести. Модернізм і консерватизм — явища не привнесені в релігію суб’єктивними побажаннями богословів, а об’єктивно властиві їй (Комуніст України, 1, 1968, 29);
// привнесено, безос. присудк. сл. Повість [Т. Шевченка «Художник»] не можна розглядати як автобіографію. Чимало тут привнесено художньою фантазією (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 339).
ПРИВНЕСЕНИЙ
Тлумачення слова