ПРИВІ́ТНЕНЬКО. Присл. до привітненький. Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою (Леся Українка, III, 1952, 542); [Василина:] Раз подивися привітненько, а двічі нелюбо, коли вийди до його [парубка], а коли й ні (Степан Васильченко, III, 1960, 59); — Ти будь до його.. ласкавіша й привітніша, як він приїде до нас вдруге, та поговори з ним таки любенько, привітненько (Нечуй-Левицький, III, 1956, 49).
ПРИВІТНЕНЬКО
Тлумачення слова