ПРИВА́РОК, рку, чол. Продукти для приготування гарячої їжі. А тут ще, як на те — все топливо вийшло, приварку не стало: нічим витопити, ні з чого борщу зварити (Панас Мирний, III, 1954, 10); Просо стояло ще на полі, кукурудзу Наумиха теж не виломила ще — тож була надія на приварок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Прикро трохи Гандзючисі, що не буде в неї ніякого приварку на зиму — не сіяла вона ані проса, ані гречки (Григорій Косинка, Новели, 1962, 158);
// Сама гаряча їжа, страва. В роки війни вона сама була трактористкою, знає, що таке висидіти зміну за кермом. І ось нема де вмитись, відпочити, сьорбнути якогось приварку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 81); Попадає короп в юшку По сусідству до петрушки. Гості їли цей приварок І хвалили куховарок (Михайло Стельмах, V, 1963, 316);
// розм. Те, що робить страву смачною, поживною (м’ясо, риба, жир і т. ін.). Вона покуштувала [борщ] — ні солі досить, ні приварку не видно, — одні бурякові кружала плавають поверху (Панас Мирний, III, 1954, 109); * Образно. Жив він спокійно і скромно. Прибуток з малого будинку (Поверхів п’ять яких-небудь) Приварок до їжі давав (Василь Еллан, I, 1958, 216).
ПРИВАРОК
Тлумачення слова