ПРИТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУЖИ́ТИ, тужу, тужиш, док., перех., фольк. За народним повір’ям — надмірною тугою накликати на себе нещастя або викликати появу небіжчика. — З таким тужливим поглядом на себе й справді можна собі притужить лихо, як приту жують молодиці померших чоловіків, коли цьому правда (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 322).
ПРИТУЖУВАТИ
Тлумачення слова