ПРИТУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притушити. Притушений вогонь; У свіжому вітряному гомоні вчувалися притушені далекі гупання (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 160); Вдалині синів Дніпро, над ним здіймались правобережні гори, в долинах, у садах, — ще зелених, але не в свіжих, а вже в серпневих, притушених фарбах, — біліли села (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 344).
ПРИТУШЕНИЙ
Тлумачення слова